стрілятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
рватися — рву/ся, рве/шся, недок. 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись… … Український тлумачний словник
відриватися — I а/юся, а/єшся, недок., відірва/тися, ірву/ся, і/рве/шся, док. 1) Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги. 2) перен. Відходити, віддалятися від кого , чого небудь. || Стрімко підніматися з землі. ||… … Український тлумачний словник
обриватися — I а/юся, а/єшся, недок., обірва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відриваючись, відділяючись від чого небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого небудь. 2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання… … Український тлумачний словник